(Из Байрона)

❂❂❂❂

Прости! Коль могут к небесам 
Взлетать молитвы о других, 
Моя молитва будет там, 
И даже улетит за них! 
Что пользы плакать и вздыхать? 
Слеза кровавая порой 
Не может более сказать, 
Чем звук прощанья роковой!.. 
Нет слез в очах, уста молчат, 
От тайных дум томится грудь, 
И эти думы вечный яд, – 
Им не пройти, им не уснуть! 
Не мне о счастье бредить вновь, – 
Лишь знаю я (и мог снести), 
Что тщетно в нас жила любовь, – 
Лишь чувствую – прости! – прости!

❂❂❂❂

Это перевод стихотворения Байрона «Farewell! If ever fondest prayer» («Прощай! Если когда-либо самая горячая молитва»).

❂❂❂❂

Год написания: 1829

❂❂❂❂