День непритомніє

День непритомніє, час добігає до серпня, 
Літо густе і медове: пливи, наче риба. 
Небо торкається серця, і ніжність нестерпна, 
Наче від серця щоразу відкраєна скиба.

❂❂❂❂

Я ніби досі малеча – життя нескінченне, 
Тато живий і усміхнений, мама удома… 
Щастя у кожній хвилині – просте і буденне – 
Просто нічого, крім щастя, тобі невідомо.

❂❂❂❂

Так не триватиме довго, змарнується літо, 
Всохне троянда, заплетена в прути альтанки. 
Там, де майбутнє холодною кригою вкрито, 
В тебе завжди зостаються серпневі світанки.

❂❂❂❂

Світ не чекатиме нас – полетить, понесеться, 
Час захитає щосили невидимі ваги. 
Все, що зостанеться – ніжність у твоєму серці – 
Те, що насправді вартує твоєї уваги.

❂❂❂❂